Субота, 21.10.2017, 22:06 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Про НСПП

Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП) – постійно діючий державний орган, створений Указом Президента України від 17 листопада 1998 року №1258/98 для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів)

НСПП у своїй діяльності керується Конституцією України , Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Основні завдання НСПП:

  • сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними;
  •  прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню;
  •  здійснення посередництва і примирення під час вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);
  •  забезпечення здійснення соціального діалогу, вироблення узгоджених пропозицій щодо розвитку соціально-економічних та трудових відносин в  Україні;
  •  здійснення заходів із запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);
  •  підвищення рівня правової культури учасників соціально-трудових відносин.

 НСПП у межах своїх повноважень приймає рішення, які мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту), відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

НСПП має право:

  •  брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях;
  •  координувати роботу трудового арбітражу, направляти своїх спеціалістів, експертів для участі у роботі примирних органів;
  •  одержувати в установленому порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, професійних спілок, роботодавців та їх об'єднань, сторін колективних трудових спорів (конфліктів) інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на НСПП законом функцій; ( Абзац четвертий пункту 5 в редакції Указу Президента № 291/2007 від 11.04.2007 );
  •  попереджати сторони про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень;
  •  надсилати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування рекомендації щодо вжиття заходів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту), реалізація яких належить до їх компетенції;
  •  звертатися до органів прокуратури, правоохоронних органів, державних органів з нагляду за додержанням законодавства про працю з пропозиціями щодо здійснення заходів, спрямованих на додержання законодавства про працю, в тому числі щодо порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Указом Президента № 291/2007 від 11.04.2007 ).
 
Основні терміни:
       
Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

Примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається із представників сторін.

Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення.

Трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту).

Арбітр - це підготовлена НСПП особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботі  трудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою прийняття рішення по його суті.

Сторони колективного  трудового  спору  (конфлікту)  на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи  інша  уповноважена найманими  працівниками  організація та роботодавець. За дорученням інтереси роботодавця у колективному трудовому спорі (конфлікті) може представляти інша особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців.

Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).